15 квітня 2021 року прикордонні регіони взяли участь у конструктивних дискусіях та презентаціях у рамках Круглого столу «Транспортні коридори та велосипедні доріжки», проекту «МОВІ». Круглий стіл був ініційований Кошицьким самоврядним краєм, Словаччина. Проект реалізується в рамках Програми ENI CBC Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014-2020 та.
Захід пройшов за підтримки Міжнародної асоціації установ регіонального розвитку «МАІРР» (Україна), Закарпатської обласної ради (Україна), Ради повіту Марамуреш (Румунія), Ради повіту Сату-Маре (Румунія) та самоврядного краю Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), за безпосередньої участі керівників прикордонних регіонів: Растіслава Трнки, Олексія Петрова та Оскара Шестака. Під час презентацій експертів з питань транспорту, дорожньої та велосипедної інфраструктури були обговорені актуальні виклики, потреби, можливості та бачення розвитку у прикордонних регіонах. Завдяки партнерській підтримці та співпраці, під час заходу велась активна дискусія з цих важливих питань. Круглий стіл відбувся в режимі он-лайн.
Растіслав Трнка, президент Кошицкого самоврядного краю, Словаччина
розпочав захід вітальними словами до керівників регіонів, експертів-спікерів та всіх учасників, висловивши їм подяку за прийняття запрошення на зустріч, ініційовану Кошицьким самоврядним краєм. Пан Трнка наголосив на важливості і необхідності спільних дій та взаємної співпраці, спрямованій на розвиток прикордонної інфраструктури та підтримку транскордонної мобільності: «Розвиток ефективного зв’язку між нашими регіонами є надзвичайно важливим завданням, яке ми можемо виконати лише за допомогою спільних зусиль, співпраці та синхронізованих дій на транскордонному рівні». Кошицький самоврядний край зосереджує увагу на поліпшенні якості регіональних доріг та мостів та активно підтримує пришвидшення будівництва автомобільного сполучення в бік українського кордону. У той же час, однією з головних цілей є розвиток розгалуженої мережі велосипедних доріг, що з’єднують численні локації в регіоні, а також зв’язує їх із сусідніми регіонами та країнами, а отже, підтримує сталу мобільність та туризм. Він висловив переконання, що Круглий стіл сприятиме досягненню спільної мети у проекті – наданні громадянам нових рішень та бачень щодо транскордонної мобільності у прикордонних регіонах.
Олексій Петров, голова Закарпатської обласної ради, Україна
подякував організаторам за ініціативу та підняття цієї важливої теми для обговорення, а також повідомив про приліт минулого тижня невеликого літака до аеропорту Ужгорода в рамках проекту «MOBІ». Він підкреслив, що Закарпаття має найбільший лісовий покрив в Україні, багато екосистем, тому використання двигунів внутрішнього згоряння ускладнюється на законодавчому рівні. Цей факт сприяє розвитку велосипедної інфраструктури в регіоні. Важливим питанням, яке не вирішувалося десятиліттями, є відсутність велосипедних доріжок на міжнародних прикордонних пунктах перетину зі Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Зараз Закарпатська область зосереджена на реконструкції вже існуючих пунктів пропуску на кордоні та будівництві нових, які включали б пішохідні та велосипедні переходи. На завершення пан Петров наголосив на важливості розвитку прикордонної інфраструктури з метою підвищення мобільності товарів і людей, а також стимулювання бізнесу та туризму.
Оскар Шеcтак, Президент Загальних зборів регіону Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина
зазначив, що регіон Саболч-Сатмар-Берег реалізує декілька інфраструктурних проектів великого значення, а також наголосив, що розвиток в регіоні не зупиняється. Завдяки своїй позиції регіон Саболч-Сатмар-Берег має надзвичайно сприятливі логістичні умови, адже він межує зі Словаччиною, Україною, а також з Румунією. Кішварда – Загонь є ключовим логістичним коридором у регіоні. В безпосередній близькості від українського кордону на початку цього року розпочалося будівництво одного з найбільших та найсучасніших логістичних терміналів, що з’єднує Азію та Європу. Одним із пріоритетів регіону є також розвиток та вдосконалення міжмуніципального сполучення велосипедного транспорту в єдину мережу, задля забезпечення безпечніших умов для велосипедистів та підвищення туристичної привабливості регіону. Він побажав учасникам плідної дискусії та висловив надію на те, що найближчим часом кордони будуть знову відкриті і мобільність на кордоні функціонуватиме так, як і у доковідні часи.
Дору Александру Лазар, Віце-президент Ради повіту Марамуреш, Румунія
Підкреслив, що тема, тобто дорожня інфраструктура, має життєво важливе значення для розвитку громад. Враховуючи позицію повіту Марамуреш, регіон прагне стати важливим діловим партнером для партнерів проекту «МОВІ». Повіт вже показав високу організацію у сфері промислового дизайну, виробництва меблів, туризму та органічного сільськогосподарського виробництва. Задля досягнення стратегічних завдань, Марамуреш повинен розвивати інфраструктуру, аби створити просте та швидке сполучення з іншими регіонами – зараз триває кілька проектів з розвитку дорожньої інфраструктури. Однією з головних цілей є побудова швидкісної магістралі, яка з’єднає Марамуреш з європейською мережею автомобільних доріг та покращить розвиток бізнесу та туризму, а також розбудова повітових та туристичних доріг. «Тільки завдяки тісній співпраці з сусідніми регіонами можна розробити злагоджений інфраструктурний проект». Спільний план мобільності матиме великий вплив на громади та збалансований розвиток регіонів. Він також наголосив на важливості зосередити увагу на співпраці у таких сферах, як диджиталізація, екологічні проблеми або здоров’я.
Крістіна Штерн, виконавчий директор відділу регіонального розвитку, повіту Сату-Маре, Румунія
зазначила, що важливо подолати перешкоди та стимулювати транскордонне співробітництво. Краща обізнаність про реалії у прикордонних районах надзвичайно корисна. Транскордонні проекти мають значний вплив на громадян у багатьох сферах життя – транспорт, безпека, освіта, енергетика, охорона здоров’я чи можливості працевлаштування. Проект «MOBI» є інструментом для розвитку транскордонного економічного співробітництва, користь від якого часто пов’язана зі спільним розумінням потреб та пріоритетів у транскордонних районах. Сьогоднішня зустріч – це чудова можливість встановити зв’язок між нашими цілями. Досягнення цих цілей було б неможливе без участі та співпраці партнерів.
Наталія Носа, виконавчий директор Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку, Україна
представила учасникам зустрічі проект «MOBI». Вона наголосила на головній меті, а саме на створенні сталої платформи для ефективної транскордонної мобільності людей та товарів шляхом вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури, сполучення ліній загального користування, поглиблення співпраці між органами самоврядування та професійними організаціями, спрямованими на розвиток транспорту та прикордонної інфраструктури. Для досягнення мети важливо збалансувати та синхронізувати діяльність з різних боків кордону. Взаємна співпраця підтримується активними зустрічами, круглими столами та тематичними-семінарами, які стосуються найважливіших тем. Наталія Носа представила діяльність українських, словацьких, угорських та румунських партнерів у рамках проекту. Окрім розробки ряду техніко-економічних обґрунтувань, розробка спільного плану мобільності є результатом, над досягненням якого працюють усі партнери. В результаті проекту збільшиться мобільність товарів, бізнес стане більш мобільним, а завдяки економічному розвитку та поліпшенню інфраструктури очікується збільшення кількості туристів та відвідувачів у прикордонних регіонах.
Після вітальних слів розпочалась панельна дискусія: «Транспортні коридори та велосипедні доріжки – виклики, можливості та перспективи розвитку».
Мирослав Фазекаш, управління транспорту Кошицького самоврядного краю, Словаччина
Пан Фазекаш представив огляд дорожньої інфраструктури в регіоні Кошице та представив План мобільності, розробка якого завершилася у 2020 році. План складається з кількох частин, включаючи транспортну інфраструктуру. Пан Фазекаш зосередився на транспортних моделях та розділі пропозицій, який нараховує 110 заходів. У транспортній інфраструктурі було визначено декілька цілей, наприклад, будівництво нових та розвиток існуючих прикордонних пунктів пропуску з Україною (наприклад, зробити прикордонний перехід Вишнє Нємецьке – Ужгород доступним для велосипедистів та пішоходів). Іншим важливим питанням є те, що регіон зараз має справу з необхідністю побудови автомагістралі через Міхаловце та Собранце для сполучення зі східним сусідом. В даний час проект охоплює Міністерство транспорту та будівництва Словацької Республіки, але Кошицький самоврядний край докладає багато зусиль для пришвидшення реалізації будівництва автомагістралі.
Зіновій Бройде, к.т.н., старший науковий співробітник, член-кореспондент УЕАН, Радник голови Чернівецької облдержадміністрації, Україна
висвітлив питання активізації та подальшого розвитку транскордонних міжнародних, міжрегіональних та місцевих зв’язків та відповідності європейським принципам Зеленої угоди та обігової економіки. Розташування Чернівецької області майже в географічному центрі Європи, разом із спадщиною важливих історичних маршрутів, що перетинають територію, надають хороші можливості розвитку. Пан Бройде підкреслив, що у наш час важливо зосередити увагу на залізничних перевезеннях вантажів. Розвиток залізниць забезпечує основу для розширення регіональних та місцевих сполучень. Зараз історична мережа розділена між 8 країнами, і ми спостерігаємо невідповідність між транспортом та існуючою інфраструктурою на перетині кордону (відсутність прикордонних переходів для залізничного транспорту). Пан Бройде також коротко представив плани розвитку інтермодальних терміналів відповідно до Зеленої угоди. Розвиток транспортної та комунікаційної інфраструктури на рівні трансєвропейських коридорів був підтриманий ще у 2000 році, але дотепер відсутні конкретні плани реалізації, що, можливо, може змінитися з наступним головуванням України у Дунайській стратегії. Усі види комунікацій (автомобільні, залізничні та повітряні шляхи) повинні працювати злагоджено. Сама мережа вже існує, її потрібно лише відновити, що зробить подальший місцевий розвиток більш ефективним.
Микола Пігуляк, Закарпатська обласна державна адміністрація, Україна
подякував організаторам за можливість обговорити транскордонне співробітництво в рамках просторового планування. Для впровадження сучасної інфраструктури нам потрібно зосередитись на якісній документації. На Закарпатті регіональне планування викладено у Концепції та стратегії транскордонного зв’язку. Угоди та плани щодо пунктів перетину кордону мають бути затверджені на державному рівні та впроваджені на місцевому рівні, тому необхідна взаємна комунікація. Бази даних та документація базуються на однакових принципах у всіх сусідніх країнах, як показано на конкретних прикладах, документація Закарпаття синхронізована з ними. Однак найближчим часом документацію потрібно буде оновити, щоб до початку будь-якого будівництва вона відповідала планам автомагістралі Кошице – Ужгород. Іншим викликом є робота з новим пунктом перетину кордону, запланованим Словаччиною, який ще не затверджений українською владою. Закарпаття також має багато завдань, пов’язаних з посадочною смугою аеропорту Ужгорода, оскільки в даний час літаки, які приземляються в цьому аеропорту, іноді повинні входити у повітряний простір Словаччини через близькість державного кордону. Закарпаття також зацікавлене у зв’язку з мережею Via Carpathia. Пан Пігуляк висловив бажання тісно співпрацювати у сфері територіального планування з європейськими партнерами та синхронізувати територіальне картографування і наголосив, що взаємна співпраця та обговорення є важливими при плануванні будь-яких змін у прикордонних районах.
Роман Карпенко, Служба автомобільних доріг в Закарпатській області, Україна
розповів про поточну ситуацію дорожньої мережі на Закарпатті, яка на сьогоднішній день становить 926 км. Зараз Служба автомобільних доріг зосереджена на реконструкції значних частин цієї мережі – за останній рік їм вдалося відремонтувати третину всіх доріг області, а на 2021 рік планується відновити 265 км доріг. Оскільки Закарпаття межує з 4 країнами, транскордонне співробітництво є пріоритетним. Одним з найважливіших проектів є продовження запланованої магістралі Кошице – Ужгород, а також з’єднання її з Мукачевом. Дорожня служба вже працює над необхідними завданнями. Також є плани з’єднати українську магістраль М24 з угорською – М3, яка наразі проходить державну експертизу. Запланований також новий прикордонний перехід Білій Церква – Сігету-Мармацієі, який з’єднає коридори по обидва боки кордону. Служба автомобільних доріг Закарпатської області активно розвиває мережу велодоріжок, що проходять вздовж автомобільних доріг державного значення, включаючи прикордонні ділянки – наприклад, велосипедна доріжка вздовж автомагістралі М26, яка є частиною проекту MOBI. Окрім цього, в прикордонних регіонах планується провести більше робіт з реконструкції доріг. Розвиток дорожньої інфраструктури є одним із пріоритетних напрямків Президентської програми «Велике будівництво», що зробить Україну потужним партнером Євросоюзом також і в транспортній сфері.
Доктор Роберт Ваш, Університет Ніредьгази, Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина
зазначив, що для регіону, який межує з 3 країнами, міжнародний транспорт значно впливає на життя в регіоні. Його головна мета – розширити мережу автомагістралей до національних кордонів. Найближчим часом планується продовжити будівництво автомагістралі M3 до кордону з Україною та побудувати автострад M34 (до України) та M49 (до Румунії). Інвестиції повинні забезпечити швидший та безпечніший зв’язок з кордонами, що можливо, також призведе до створення нових робочих місць. Окрім мережі автошляхів, були представлені залізничні лінії в повіті Саболч-Сатмар-Берег. Повіт характеризується хорошими географічними умовами для розвитку цього виду транспорту, і на даний момент там функціонує 10 залізничних ліній. У минулому вантажний товарообіг в Загоні сягав 17 млн. тонн на рік, сьогодні він зменшився до 4,5 млн. тонн, але при подальшому розвитку його потужність може збільшитись до транспортування 15 млн. тонн товарів на рік.
Рейнгольд Штадлер кандидат наук., Civitta Strategy & Consulting, повіт Марамуреш, Румунія
представив портфоліо компанії, яке наразі включає підготовку першого сталого плану мобільності на рівні повіту. Повіт Марамуреш не має безпосереднього зв’язку з іншими регіонами через головні коридори. Найближчим є середземноморський коридор TEN-T, що дає можливість комунікації з середземноморськими портами. Вся північна частина Румунії не має таких зв’язків, оскільки транспортування товарів переважно відбувається на в інших частинах країни. Зараз національна мережа автомобільних доріг стала пріоритетною, і вона включає один проект, що охоплює регіон Марамуреш (Байя-Маре – Бістріца – Сучава), для якого на даний момент готується техніко-економічне обґрунтування. Необхідно покращити зв’язок із існуючою мережею TEN-T та розвинути інфраструктуру у транскордонних регіонах. Новий план вперше дозволяє виділити кошти на великі інфраструктурні проекти у велосипедному спорті. 37% коштів фонду повинні виділятись на підтримку проектів, що сприяють екологізації. У новий програмний період міста починають орієнтуватися на синьо-зелені коридори, що пролягають вздовж річок. Ці нові коридори можуть значно покращити якість життя в містах та підвищити їх туристичну привабливість.
Клаудія Бребан, виконавчий директор з питань розвитку та реалізації проектів, Рада повіту Марамуреш, Румунія представила проекти дорожньої інфраструктури, що реалізуються в повіті Марамуреш. Повітова рада управляє інфраструктурою повітової дорожньої мережі – яка загалом складає 786 км. З них 98 км доріг відновлено, а 132 км перебувають на стадії реконструкції. Реконструкція доріг у країнах фінансується європейськими та урядовими фондами і здійснюється Радою повіту Марамуреш. Як уже зазначалося раніше, нестандартне положення повіту Марамуреш негативно впливає на його конкурентоспроможність. Інші проблеми, особливо муніципалітети, стикаються з неналежними перехрестями, переповненими вулицями, відсутністю тротуарів та паркінгів, поганою альтернативною транспортної інфраструктури (велосипедні доріжки) та відсутністю об’їзних шляхів. Поліпшення інфраструктури сприяло б економічному зростанню шляхом залучення інвестицій. Рада повіту також планує встановити швидкісні автомобільні маршрути з приєднанням до кордонів та головних міських центрів країн
Поп Крістіан Корнеліу, представник компанії Road and Bridges Maramures, Румунія розпочав з представлення основних видів діяльності компанії, яка в якості делегованого управлінця повітових доріг повіту Марамуреш займається важливою діяльністю, включаючи будівництво, технічне обслуговування, ремонт та відновлення доріг після повені, зсувів, дорожньо-транспортних пригод тощо. Як зазначив пан Корнеліу, окружна дорожня мережа складається з 786 км повітових доріг, на яких 128 мостів завширшки більше 5 м. Крім того, компанія виробляє та реалізує власну продукцію, таку як асфальт, гравій, бітумні вироби тощо. Під час здійснення своєї діяльності та надання послуг компанія стикається з деякими труднощами, такими як недостатній попит, невизначеність економічного середовища та атмосферні умови.
Мартін Рибар, Офіс головного архітектора, Кошицька міська рада, Словаччина представив поточну ситуацію та стратегічні плани щодо підтримки сталої мобільності, особливо велосипедної, в місті. Він наголосив на ідеї, що рух транспорту слід пристосовувати до дорожньої інфраструктури міста, а не навпаки. Пан Рибар висловив необхідність зміни мислення, а також підходу до планування транспортної інфраструктури. Місто має свої обмеження у просторі та безперервний розвиток інфраструктури для задоволення постійно зростаючих потреб у нових дорогах, збільшенні площі паркувальних майданчиків тощо. Розвиток міста не повинен обмежуватися лише автомобільним транспортом. Навпаки, місто (або регіон) повинно мати змогу створити умови, які нададуть перевагу громадському транспорту та велосипедам і, таким чином, спонукають громадян обирати більш стійкі види транспорту замість автомобілів. Наприклад, місто зараз розглядає можливість зменшення кількості автомобільних смуг у часто відвідуваній зоні, із заміною їх на велодоріжки. Також слід застосовувати як позитивну, так і негативну дискримінацію (наприклад, збільшення плати за паркування або сплату мита за в’їзд на автомобілі до центру міста). Результатом цих зусиль має стати кращий громадський простір, який насправді покращує рівень життя, здоров’я громадян та зменшує кількість забруднення, що також сприяє зменшенню впливу на зміну клімату.
Вера Ступакова, Прешовська велосипедна група Kostitras, Словаччина надала інформацію про проект Bike AcceNT (територія мереж велосипедної доступності), який реалізується в Прешовському та Кошицькому регіонах у співпраці з українськими партнерами. Основна мета проекту – покращити доступність словацько-українського прикордонного регіону для велосипедистів. Проект включає створення передумов для вдосконалення велосипедної інфраструктури (просторове планування та документація), а також підвищення обізнаності про веломобільність як ефективний та екологічний вид транспорту. В рамках проекту були виявлені основні прогалини: необхідно покращити якість існуючих маршрутів, покращити доступ до джерел води, підвищити безпеку, покращити доступ до інформації та додаткових послуг (наприклад, BikePoints), покращити велосипедну мережу в прикордонній зоні та забезпечити перетин кордону велосипедистами на пункті пропуску Вишнє Нємецьке – Ужгород. В даний час у Східній Словаччині існує понад 1660 км велосипедних маршрутів для рекреаційного транскордонного використання. Понад 460 км регіональних велосипедних маршрутів на словацькій території було запропоновано переважно для рекреаційних цілей, деякі – для транспортних магістралей, до яких належать: Ужгород – Міхаловце, Великий Березний – Убля – Сніна, Вельке Слеменце – Стреда над Бодрогом. Наприкінці презентації були показані позитивні приклади, взяті з практики, коли спорудження мостів між кордонами Словаччини – Польщі та Словаччини – Угорщини в рамках проекту Eurovelo 11 призвело до значного збільшення кількості велосипедистів.
Лойко Леся, голова Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» / Іван Зінов’єв, голова Центру соціальних та ділових ініціатив, Україна представила концепцію регіональної мережі велосипедних маршрутів в Закарпатській області. Документ зосереджений як на велосипедному транспорті, так і на велосипедному туризмі як на місцевому, так і на міжнародному рівні, та забезпечує основу для стратегічного планування. Він дотримується принципів екології, економіки, безпеки та сталості – потрібно пам’ятати про забезпечення зручних велосипедних доріг для велосипедистів. На відміну від Словаччини чи Польщі, де наявнаінфраструктура вищого рівня, міжміські маршрути на Закарпатті не функціонують. Пані Лойко представила концепцію міжміських маршрутів, що з’єднують Закарпаття із сусідніми регіонами та країнами, що наразі представляє мережу близько 780 км велодоріжок. Однією з головних проблем є низька підтримка на рівні місцевих органів влади та нерівномірний розподіл супутніх послуг та інфраструктури. Пан Зінов’єв охарактеризував заплановану мережу велосипедних доріг на Прикарпатті, Чернівецькій та Івано-Франківській областях загальною площею 1400 км, яка повинна зв’язати Закарпаття із транскордонними регіонами Словаччини, Румунії та Угорщини. Мережа повинна підтримувати щоденні поїздки на роботу, а також туризм. В даний час основна увага приділяється туристичним велосипедним дорогам зі сполученням зі Словаччиною. Розвиток велосипедної інфраструктури корисний для навколишнього середовища, це позитивно впливає на економіку та підвищує туристичну привабливість району. Пан Зінов’єв висловив переконання, що ці концепції сприятимуть розробці планів стійкої мобільності регіонів, а також документів з просторового планування на місцевому рівні.
Людмила Козловська, експерт, Закарпатська область, Україна висвітлила поточну ситуацію на пунктах пропуску через Україну та їх доступність для велосипедистів. У минулому не надто багато уваги приділялось розвитку інфраструктури перетину кордону велосипедним транспорту. Кілька переходів в будь-якому випадку відкриті для велосипедистів та забезпечують різний рівень інфраструктури. У деяких місцях перетин кордону регулюється знаками, але окремі велодоріжки відсутні. Плани реконструкції одного з найбільших пунктів перетину кордону «Лужанка» (UA-HU) мають на меті виконати всі сучасні стандарти із виділеною велосипедною інфраструктурою. Процес перетину кордону в Малих Селменцях тотожний процесу на пункті пропуску «Убля-Малий Березний»(UA-SK). Обидва об’єкти закриті через пандемію, але раніше вони активно використовувались велосипедистами для рекреаційних цілей або інших візитів. Пані Козловська також висловила необхідність відкриття пункту пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке» для велосипедистів та пішоходів, оскільки зараз він обслуговує лише автомобільний транспорт. Після реконструкції цей пункт пропуску забезпечить окремі смуги для велосипедів. Лише від недавнього часу українське законодавство та документи визнають велосипедну інфраструктуру важливою частиною будь-яких будівельних процесів. У 2018 році були введені документи, що визначають вимоги до побудови та розвитку велосипедної інфраструктури, а вимоги щодо мінімальної пропускної здатності та інтенсивності руху для побудови велосипедної інфраструктури на пунктах пропуску були скасовані. Настав час почати думати про те, щоб перетин кордону було не лише зручним для автомобілів, але й для велосипедистів та пішоходів.
Жолт Гьорчік, регіон Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина представив поточну ситуацію, а також перспективи велосипедного руху в регіоні Саболч-Сатмар-Берег. Мережа велосипедних маршрутів в Угорщині постійно зростає. До 2000 року велосипедні маршрути служили для місцевих цілей без інтеграції до міжнародної мережі. Після оголошення плану Міністерства національного розвитку про будівництво 1500 км велосипедних доріжок в 2015 році призвело до збільшення кількості використання велосипедів (з 19% до 22%). Вплив епідемії Covid на частку користувачів велосипедів може бути ще вищим після Covid. Основними цілями побудови велосипедної інфраструктури є підвищення безпеки дорожнього руху, забезпечення кращого зв’язку з визначними туристичними пам’ятками, допомога навколишньому середовищу та покращення якості життя. Завдяки довгим велосипедним маршрутам регіон стає визначним туристичним напрямком. Стратегія розвитку велосипедного туризму враховує туристичні стратегії на національному та міжнародному рівнях. Окрім туризму, мережа служить для руху місцевих жителів. Довжина маршрутів в окрузі за останні 10 років подвоїлася. Вже ліцензовано понад 120 км запланованих маршрутів. Хорошим прикладом співпраці між муніципалітетами є шлях середньовічними церквами. Одним із способів мотивувати муніципалітети та компанії до конкретних кроків – запровадження нагород, за сприяння їзді на велосипеді, за посилення веломобільності в регіоні.
Аттіла Деак, Член виконавчої ради Угорської асоціації велотуризму, регіон Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина зазначив, що з 2016 року, коли регіон Верхньої Тиси було визначено важливим туристичним напрямком, в регіоні Саболч-Сатмар-Берег відбулися значні зміни у велосипедному туризмі. Більша увага була зосереджена на розвитку загального туризму, тоді як велотуризм розглядався як його важлива частина. За останні 10 років він значно посилився. На сьогоднішній день в регіоні Верхня Тиса де одна з найскладніших веломереж Угорщини – існує близько 300 км асфальтованих велосипедних доріг. Значна частина цих доріг спочатку була побудована для захисту від повені. Одним з найважливіших завдань було вдосконалення маркування та навігації, впроваджених у 2020 році. Наразі найбільшим викликом є недостатність системи послуг для велосипедистів (туристичних центрів та місць відпочинку). Завдяки фондам Угорщини та ЄС цього року буде побудовано багато нових інформаційних центрів із місцями відпочинку, часто поруч із історичними пам’ятками або пов’язаними локаціями водного туризму. Замість побудови нової інфраструктури існуючу інфраструктуру слід пристосувати до місцевих потреб (шляхом реконструкції існуючих будівель). Додаткові послуги, такі як прокат велосипедів та допоміжні послуги, також стануть доступними. Розвиток інфраструктури йде паралельно з розробкою спеціальних продуктів (тематичні маршрути, екскурсії, велосипедних таборах). Велоспорт – це також чудовий спосіб мотивувати дітей та привернути їхню увагу до вивчення регіону.
Aндронік Раду, експерт, Рада повіту Сату-Маре, Румунія представив сучасну ситуацію з велосипедною мобільністю в повіті Сату-Маре. Пан Раду зазначив, що їзда на велосипеді як вид транспорту завдяки його специфіці відповідає стратегіям та директивам ЄС, а також те, що його успіх тісно пов’язаний з розвитком інфраструктури. Їзда на велосипеді має вирішальне значення у всіх регіональних стратегіях мобільності. Міста та громади мають свої інвестиційні плани щодо велосипедної інфраструктури, але в сільській місцевості вона практично відсутня (крім транскордонних проектів). Веломобільність у місті Сату-Маре має 12% модальної частки, але все ще відсутня цілісна інфраструктура, тому зіткнення та конфлікти на дорогах також залишаються проблемою. Часто велосипедними доріжками користуються машини або пішоходи. Інші міста повіту стикаються з подібними проблемами при дуже низькому розвитку спеціальної інфраструктури. Були представлені вказівки щодо майбутньої велосипедної інфраструктури, оскільки міські муніципалітети в даний час працюють над новими Планами мобільності, в центрі яких є веломобільність. У Плані мобільності Сату-Маре планується заохочувати велосипедну мобільність не лише шляхом створення цілісної мережі велосипедних доріг, а й шляхом сприяння спільному користуванню велосипедами, надання більше місця для паркування велосипедів та підтримка інтермодальності (у поєднанні з автобусами чи поїздами). Одним із майбутніх проектів у цій галузі є також створення велосипедної інфраструктури, що пропагує природну та історичну спадщину в повіті, що фінансується ЄС.
Під час підведення підсумків Міхаела Літе, представник Ради повіту Марамуреш, Румунія висловила своє враження про презентації, які, на її думку, були цікавими та надихаючими. Рада повіту Марамуреш із радістю повідомила, що нарешті у них з’явились консультанти, які допомагають їм зі створенням плану мобільності ТКС. Рада повіту сподівається на корисну та взаємовигідну співпрацю.
Бригітта Ласло, Саболч – Сатмар – Берег, Угорщина також дала позитивну оцінку зустрічі та подякувала за велику кількість цікавої інформації. Вона подякувала доповідачам та перекладачам, особливо угорським. Поки що проект просувається в хорошому темпі, і угорські партнери очікують наступну зустріч.
Штерн Феліція Крістіна, територіальна адміністративна одиниця Сату-Маре, Румунія подякувала за можливість взяти участь у Круглому столі, який всім дав змогу поглибити розуміння про транспортні коридори та велосипедні доріжки. Гості, партнери та експерти представили корисну інформацію для проекту. Презентації підтвердили необхідність співпраці та реалізації транскордонних проектів, що допомагають підвищити рівень життя громадян прикордонних регіонів.
Наталія Носа, виконавчий директор Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку, «МАІРР», Україна висловила подяку всім спікерам Круглого столу за їхні професійні доповіді, які були надзвичайно інформативними. Зараз перед партнерами проекту стоїть виклик зібрати всю інформацію та запровадити синхронізований підхід по усі боки кордону. Партнери дізналися про стратегії запроваджені на макрорегіональному рівні, тому важливо поєднати Плани мобільності з розумінням поточних та майбутніх фінансових інструментів. Майбутній захід буде зосереджений саме на цих інструментах у рамках нового програмного періоду. Захід буде ініційований Закарпатською областю та організований у співпраці з Асоціацією європейських прикордонних регіонів за підтримки партнерів проекту «MOBI» зі Словаччини, Угорщини, Румунії та України 14-15 червня 2021 року за участю міністерств та установ національного рівня.
Моніка Сівуліч, відділ регіонального розвитку Кошицького самоврядного краю, Словаччина подякувала усім доповідачам та гостям за участь у Круглому столі, а також подякувала партнерам за співпрацю під час організації заходу. Учасники мали змогу почути та поділитися багатьма цікавими ідеями. Кошицький самоврядний край висловив переконання, що вся отримана інформація буде використана на практиці та реалізована за допомогою зусиль всіх учасників для досягнення спільної мети проекту «MOBI».
Прес-центр Міжнародної асоціації «МАІРР»