26 листопада 2020 року відбулася стартова зустріч партнерів проекту «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» (МОВІ), що виконується за фінансової підтримки Програми ENI СВС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
Інформація про проект: Проект «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» «МОВІ», реалізовується з 1 березня 2020 року міжнародним консорціумом, до складу якого увійшли регіональні органи самоврядування та професійні інституції, а саме: Міжнародна Асоціація Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» (Україна), Самоврядування регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), Кошицький самоврядний край (Словаччина), Рада Повіту Марамуреш (Румунія), Територіальна адміністративна одиниця повіту Сату-Маре (Румунія), Служба автомобільних доріг у Закарпатській області (Україна).
Метою проекту є створення стійкої платформи для ефективної транскордонної мобільності людей та товарів шляхом вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури, посилення співпраці між органами самоврядування та професійними організаціями, діяльність яких впливає на розвиток транспортних сполучень у прикордонних регіонах України, Угорщини, Словаччини та Румунії. Проектом передбачено розробку спільного Плану мобільності, який синхронізуватиме регіональні плани кожного прикордонного регіону в сфері транспортної та прикордонної інфраструктури, розвитку міжнародних транспортних коридорів, залізничного сполучення, міжнародного авіаційного сполучення, тощо.
Стартова зустріч відбувалась у комбінованому режимі поєднання зустрічі українських партнерів та експертів у студії та відео-конференційного підключення з Угорщини, Словаччини, Румунії, України. На зустрічі були присутні представники всіх партнерських організацій проекту (МОВІ), а саме: представники Самоврядування регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), Кошицького самоврядного краю (Словаччина), Ради Повіту Марамуреш (Румунія), Територіальної адміністративної одиниці повіту Сату-Маре (Румунія), Служби автомобільних доріг у Закарпатській області (Україна) та Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» (Україна).
На початку заходу Наталія Носа, координатор проекту та керівник Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» (Україна) презентувала основні завдання та заходи проекту.
Важливим пунктом зустрічі були презентації керівників профільних департаментів прикордонних регіонів та експертів щодо сучасних підходів до стратегічного планування розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури, а саме:
– Габор Цімборан, Самоврядування регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), у своєму виступі наголосив про основні завдання стратегічного планування на рівні проекту: підвищення доступності регіонів через стале покращення мережі транспортної інфраструктури. Було підкреслено, що особливістю та основним викликом 4 прикордонних регіонів є слабкий, незадовільний стан транспортної інфраструктури, особливо, в контексті її розбудови, планування та підтримки в робочому стані. Саме тому, для збільшення мобільності людей та товарів необхідним чинником є підведення високоякісних доріг-автобанів до пунктів перетину кордону. Цей аспект і зумовлює потребу у створенні та покращенні транскордонного співробітництва через розвиток та впровадження Планів мобільності та спільних планів заходів, так як розробка наведених вище документів дозволить отримати базову концепцію для реалізацію майбутніх проектів. В свою чергу, Спільний план мобільності створить підґрунтя для цілої низки успішних проектів у сфері транскордонного співробітництва. Особливу увагу потрібно приділяти стратегічному плануванню. Основним концептуальним документом для регіону Саболч-Сатмар-Берег є Інтегрована стратегія сталого розвитку 2021-2027, до якої були інтегровані цілі та завдання стратегії 2014-2020. До зацікавлених сторін проекту з угорського боку входять Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Угорські суспільні дороги», Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Угорська залізниця» та Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Північно-угорський транспортний центр».
– Клаудія Бребан, Рада повіту Марамуреш (Румунія), окреслила необхідність формування спільного Плану мобільності для всіх регіонів на рівні проекту, в особливості, в контексті транспортної інфраструктури. Основною метою даного документу є розробка та запровадження сучасних підходів до підвищення доступності всіх видів транспорту (приватного та громадського) на основі якісного експертного аналізу. На стратегічному рівні важливо планувати та здійснювати діяльність, дотримуючись вимог стратегічних документів, а також інтегрувати усі завдання проекту до спільного Плану мобільності у всіх регіонах.
– Штерн Феліція Крістіна, Територіальна адміністративна одиниця повіту Сату Маре (Румунія), зауважила, що 4 регіони-партнери проекту мають багато спільного не лише на регіональному рівні. На національному рівні готуються пропозиції до програми транскордонного співробітництва на наступний програмний період. Повіт Сату-Маре буде розробляти стратегію, до якої повинен бути інтегрований План мобільності, розроблений в рамках проекту. Звичайно, існують певні складності, позаяк не у всіх регіонах вже розроблено та затверджено регіональні плани мобільності, проте основним завданням є задовольнити потреби місцевих громад у транспортному секторі, так як усі громадяни повинні отримати доступ до нового, покращеного, екологічного та доступного транспорту з високоякісним рівнем сервісу.
– Матей Овчіарка, керівник департаменту регіонального розвитку та просторового планування Кошицького самоврядного краю, Словаччина, висвітлив у своєму виступі нові підходи до стратегічного планування в сфері розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури та зазначив, що наразі відбувається перехід до нової операційної програми 2021-2027. Кошицький самоврядний край вже підготував регіональний План мобільності, який був адаптований та погоджений радою Кошицького самоврядного краю, а також пройшов процес стратегічного оцінювання. Транскордонне співробітництво є надважливим, а його інтегральною частиною є транспортна інфраструктура. Проект МОВІ дозволяє розробити техніко-економічне обгрунтування важливих секторів, а саме: будівництва велодоріжки Міхаловце-Вишнє Нємецке, а також пункту пропуску Матьовце-Войтковце (Словаччина) – дорога 3552 (Україна).
– Михайло Мохня, заступник начальника Служби автомобільних доріг в Закарпатській області, Україна, основну увагу приділив інфраструктурному компоненту. Відповідно до групи заходів проекту 4.1 відбувається здійснення підготовчих робіт, договори із субпідрядниками вже укладені. Служба автомобільних доріг в Закарпатській області здійснює проведення реконструкції велодоріжки на ділянці дороги Тисабийкень-Тисапитерфолво (Україна), яка веде до та з прикордонного пункту пропуску Тисабеч (Угорщина) – Вілок (Україна), у напрямку до пункту перетину кордону Кішпаладь (Угорщина) – Велика Паладь (Україна). Частина ділянки дороги з с.Вілок до с.Тисабийкень вже реконструйована, завданням в рамках проекту є реконструкція та облаштування частини велодоріжки загальною довжиною 4,350 км. Особлива увага Служби автомобільних доріг у Закарпатській області приділяється також розробці техніко-економічних обґрунтувань 2 локацій на прикордонній території, що розроблятимуться спільно з експертними групами по іншу сторону кордону.
– Міхаела Літе, Рада повіту Марамуреш (Румунія), презентувала розроблений румунськими експертами проект Структури Плану мобільності, яка містить розділи з базовими дослідженнями та перспективними напрямками розвитку прикордонної інфраструктури, в тому числі розбудову існуючих та створення перспективних пунктів пропуску, розбудову транспортної інфраструктури, включно з розбудовою міжнародних транспортних коридорів та велосполучення, залізничного сполучення, авіаційного сполучення, а також вивчення можливості водного сполучення на ділянці Верхня Тиса. Міхаела Літе наголосила, що усі регіони-партнери проекту є учасниками Карпатського регіону, який охоплює обширну прикордонну територію із спільними викликами та особливостями розвитку, і тому важливими завданнями є підвищення доступності регіонів, в чому підґрунтям є розробка спільного транскордонного Плану мобільності, який в свою чергу, необхідний для підвищення мобільності людей та товарів.
Під час подальших дискусій та тематичних виступів Міжнародними експертами України та прикордонних регіонів були окреслені основні проблеми та зазначені пілотні проекти, як локації економічного зростання в сфері прикордонної та транспортної інфраструктури, а саме:
– Експерт Зіновій Бройде (Чернівецька область, Україна) у своїй презентації висвітлив необхідність у відновленні залізничного сполучення за лінією Одеса-Жмеринка-Чернівці-Коломия-Рахів з реконструкцією колії європейського стандарту на ділянці Ділове-Рахів (Україна) – Валя-Вишеулуй (Румунія) та Тересва (Україна) -Кимпулунг ла Тіса (Румунія). Зіновій Бройде обґрунтував, що даний залізничний маршрут є базовим інфраструктурним компонентом для всього Карпатського регіону, так як на його основі побудоване сполучення (автомобільне, авіасполучення, тощо). Дана ідея вже отримала підтримку на регіональному та урядовому рівнях в Україні, а також є невід’ємною складовою стратегії Карпатського регіону.
– З виступу Людмили Козловської, експерта з питань прикордонної інфраструктури, учасники стартової зустрічі партнерів проекту дізналися про основні аспекти законодавчих вимог на національному та регіональному рівнях до розробки планів розвитку транскордонного регіону. Так, існує багато законодавчих актів, що регулюють державну політику регіонального розвитку, зокрема розбудови інфраструктури на рівні регіону. 05 серпня 2020 р. постановою Кабінету Міністрів України № 695 була затверджена Державна стратегія регіонального розвитку на 2021—2027 роки, одним з пріоритетів якої є розвиток економічної, інфраструктурної, соціально-культурної зв’язаності та інтегрованості на національному, регіональному та місцевому рівні. Стратегія визначає генеральний вектор сталого розвитку регіонів та розроблена відповідно до Цілей сталого розвитку України до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722.
Протягом дії Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року в Україні було створено юридичну основу та запроваджено нові підходи для стратегічного планування та фінансування регіонального розвитку. Наразі, існують дві принципові відмінності: якщо до 2020 року спрямування субсидій і державної допомоги здійснювалося переважно на створення об’єктів капітального будівництва (державне інвестування виключно в об’єкти державної або комунальної власності), то відповідно до Стратегії 2021-2027 відбувається переспрямування державних інвестицій у матеріальні та нематеріальні активи в формі «м’яких» та «твердих» розвиткових проектів. Це буде відбуватися на основі якісної діагностики потенціалу та проблем територій. Іншою особливістю є той факт, що до 2020 року суб’єктом формування та реалізації державної регіональної політики були виключно центральні, обласні та міські органи влади, а тепер – розроблення та реалізація політики здійснюватиметься на усіх рівнях врядування (центральному, регіональному, місцевому) із залученням неурядових організацій. Станом на сьогодні завершили свою дію Державні цільові програми розбудови прикордонної інфраструктури.
На розгляді в міністерствах та відомствах України знаходиться концепція Державної цільової програми розбудови державного кордону до 2030 року та цільовий план заходів по розбудові пунктів пропуску. Це відкриває вікно можливостей по внесенню пропозицій в ці програми та плани розвитку в процесі реалізації проекту. На рівні регіону діє Програма розвитку прикордонної інфраструктури Закарпатської області до 2022 року.
– З презентації Тімеа Надь, експерту з регіонального планування та розвитку транспортної інфраструктури регіону Саболч-Сатмар-Берег, учасники стартової зустрічі партнерів проекту отримали нові знання про основні особливості диспропорцій регіонального розвитку в Угорщині, які утворилися та посилювалися після переходу Угорщини до демократії в 1989 році. Умовний поділ країни на «Захід-Схід», «Будапешт – вся країна», «Центр – провінція» ускладнює регіональний розвиток, але завдяки йому вдалося розробити концепцію аналізу та розробки пропозицій до формування Плану мобільності. Так, Тімеа Надь пропонує виокремлювати економічні та соціальні групи факторів, що впливають на розвиток регіону. Наступним етапом є визначення, яким чином функціонує система взаємовідносин регіональних акторів впливу. Фінальним етапом є визначення факторів попиту та пропозицій на підставі наведених вище категорій.
– Золтан Ковач, експерт транспортної інфраструктури Самоврядування регіону Саболч-Сатмар-Берег визначив основні аспекти, які, безперечно будуть включені до Спільного Плану мобільності проекту. Так, одним із пріоритетів угорського уряду є розбудова та реконструкція інфраструктури, що, в свою чергу забезпечує конкурентоспроможність економічної системи держави та збільшує мобільність громадян в цілому. Метою угорської урядової програми розбудови та покращення інфраструктури є можливість досягнуть будь-якої секції автобану з дороги місцевого значення за 30 хвилин. В контексті цього, планується підведення автобанів до національних кордонів Угорщини та продовження розбудови їхньої мережі за радіальним принципом. Окрім цього, планується будівництво двох мостів через Дунай Комаром, Угорщина – Комарно, Словаччина, а також підготовка та будівництво інших двох мостів через Дунай, один із яких поблизу н.п. Могач, а другий, так званий міст Гальвані в Будапешті для сполучення районів Келенфельд та Ференцварош; міст через Тису в м.Сольнок для автобану М4, міст через Тису між н.п.Лоня та н.п.Тисамодьорош (Саболч-Сатмар-Берег), реконструкція мосту через Тису в н.п.Кішкере. Крім цього, планується будівництво об’їзних доріг в містах Дьондьош, Годмезевашаргей, Кішварда, Надьканіжа, Ніредьгаза, Шопрон, Секешфехервар та Варпалота. Як підсумок, усі міста регіонального значення повинні мати прямий вихід на автобан.
– Іонуц Мілітару, представник територіальної адміністративної одиниці повіту Сату-Маре, Румунія, представив Підходи до стратегічного планування в Румунії, дав визначення поняттю стратегічного планування та виокремив основні виклики та підходи до їх вирішення. Так, План мобільності регіону Сату-Маре охоплює 854 км автомобільних доріг та лише 75% мають асфальтове покриття, з яких 279 км ведуть до пунктів перетину кордону, 200 км залізниці, та 1 аеропорт (м.Сату-Маре), з якого відбуваються рейси до Лондона. На думку румунського експерта, розробка сталої платформи для розвитку транспортної інфраструктури в контексті проекту «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон (МОВІ)» повинна починатися із базових досліджень, збору та аналізу даних локального та регіонального рівнів, які допоможуть найбільш ефективно визначити специфіку руху транспортних засобів, людей та товарів через пропускні пункти на кордоні.
– Мірослав Фазекаш, референт інтегрованого транспорту, представник департаменту інфраструктури Кошицького самоврядного краю, Словаччина ознайомив присутніх з основними вимогами Словаччини до регіональних програм розвитку транспортної інфраструктури та розбудови мереж громадського транспорту. Необхідно враховувати той факт, що залізничний транспорт перебуває в компетенції Міністерства транспорту та будівництва Словацької Республіки, міський транспорт належить до компетенції міських рад та виконавчих органів, а міжміське сполучення – до компетенції самоврядних країв. В Східній Словаччині міжміські рейси здійснюються двома операторами: “Arriva” та “Eurobus”, окрім цього, створена логістична компанія, основним завданням якої є організація та здійснення пасажирських автобусних перевезень у Східній Словаччині. План мобільності для Кошицького самоврядного краю охоплює 2379 км автомобільних доріг, 573 км залізниці та 1 аеропорт (м.Кошице). Розробка Плану мобільності для Кошицького самоврядного краю завершена літом 2020 року, а сам документ фокусується на стратегічному плануванні транспортної інфраструктури та включає всі види транспорту: моторизований, індивідуальний, громадський та велосипедний.
– Оксана Станкевич-Волосянчук, експерт з довкілля, охарактеризувала правила та вимоги охорони навколишнього середовища, яких слід дотримуватись при розробці Планів мобільності та інших стратегічних документів. З її виступу учасники стартової зустрічі партнерів проекту дізналися про особливості впровадження Європейським Союзом Зеленого курсу та Зеленої угоди. Даний курс передбачає повну перебудову економіки та скорочення викидів СО2 на 90%, що, в свою чергу, створює низку викликів та можливостей для України, зокрема можливостей значного посилення ринку електромобілів та розбудови відповідної інфраструктури. Іншим важливим аспектом, який необхідно враховувати під час розробки Планів мобільності у сфері інфраструктури є компонент, який стосується біорізноманіття: нові транспортні шляхи не повинні проходити через природоохоронні зони, а там де подібне явище трапляється – повинні будуватися екодуки та акведуки.
– Вадим Пилипенко, директор Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР», Україна, комунікаційний менеджер проекту, презентував Комунікаційний план та Вебсайт проекту «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» (МОВІ). Основним інструментом для комунікації та обміну інформацією міжнародними експертами та зацікавленими організаціями є Вебсайт проекту «МОВІ», розроблений з можливістю розміщувати інформацію мовами усіх цільових регіонів – країн-партнерів проекту та відповідно до завдань проекту, відіграватиме роль основної комунікаційної платформи з громадськістю, експертами та зацікавленими сторонами.
На завершення зустрічі, партнери проекту підвели підсумки та зазначили, що розробка спільного Плану Мобільності має стратегічно важливе значення для подальшого розвитку регіонів, з огляду на нові виклики, по’вязані з карантинними обмеженнями для пересування людей та товарів, які вимагають нових спільних рішень та нових підходів до стратегічного планування.
Набувають додаткового значення розбудова нових транспортних магістралей, залізничного сполучення та авіасполучення, а також перспективи водного сполучення.
Щодо пропозицій відновлення наскрізних залізничних сполучень через прикордонні регіони країн EUSDR, ініційованих регіонами України і Румунії, є доцільним забезпечити в рамках проекту їх більш широку підтримку усіма зацікавленими регіонами і країнами для прискорення реалізації їх міжнародного техніко-економічного обґрунтування та стратегічної екологічної оцінки для визначення необхідного фінансування їх реалізації в рамках нових програм ЄС та Європейської Зеленої угоди.
Експерти визначили наступні кроки відповідно до Плану реалізації проекту: до 31 грудня 2020 очікуються пропозиції до проекту Структури Спільного Плану Мобільності, який розміщений на веб-ресурсах проекту та ресурсах партнерів.
З січня 2021 очікуються тематичні зустрічі міжнародних експертів та круглі столи із залученням зацікавлених сторін для обговорення потенційних локацій зростання та результатів базових досліджень за наступними напрямками: залізничний транспорт, авіасполучення, прикордонна інфраструктура, водне сполучення, транспортні коридори та мережі публічного транспорту, велосполучення, міжнародні туристичні сполучення.
За підсумком проведення Стартової зустрічі партнерів проекту, в Ужгородському прес-клубі відбулась прес-конференція, під час якої представники ужгородських мас-медіа були ознайомлені з основною метою, завданням, планом реалізації та очікуваними результатами проекту «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон».
Прес-центр Міжнародної асоціації «МАІРР»