Угорщина нарощує логістичні хаби біля українського кордону.
Угорський уряд відкрито робить ставку на залучення крупних закордонних інвестицій одночасно з заходу та сходу, ставлячи в пріоритет звісно ж китайські інвестиції. Серед них — заводи з виробництва акумуляторів і електромобілів, а також великі інфраструктурні проекти (реконструкція залізниці Будапешт-Белград). Одним з елементів такої системи є створення мережі логістичних парків. Логістика, за офіційними даними, складає 5% ВВП Угорщини і уряд планує збільшити цю частку до 10%. Для реалізації проектів у галузі логістики Мінекономіки Угорщини прогнозує їхнє розміщення на 340 гектарах із вартістю близько 370 мільярдів форинтів (951 млн євро).
Тому 21 лютого угорське міністерство економіки анонсувало створення в країні 18 нових логістичних парків, а також розширення кількох діючих. Фактично це означає не створення нових підприємств, а відкритий конкурс на приєднання до національної мережі існуючих парків для уніфікації вимог до роботи та підвищення конкурентоспроможності через різного роду преференції. Взяти участь в конкурсі можуть ті логістичні парки, які працюють на території щонайменше 3-х га і мають 3000 квадратних метрів складських приміщень. При цьому за масштабами такі логістичні парки можуть претендувати на статус інтермодального, регіонального або місцевого. Для Угорщини розвиток напрямку логістики як окремої важливої складової своєї економіки виглядає закономірним — країну перетинають три основні (панєвропейські) автомобільні вантажні маршрути: Схід / Східне Середземномор’я від словацького до румунського кордону через Будапешт, Середземноморський коридор від кордону з Хорватією, на північний схід, до українського кордону через Будапешт, Рейнсько-Дунайський коридор від словацького кордону до Будапешта. Далі є дві гілки, одна до Румунії (паралельно коридору Схід – Східне Середземномор’я, а друга – до Хорватії та Сербії. Крім того, мережа швидкісних доріг доступна майже по всій території країни.
Україна взяла курс на побудову «прагматичних» стосунків з Угорщиною, тож надалі варто беземоційно підходити до використання всіх потенційних можливостей. А оскільки китайські та інші інвестиції приходять не лише у східну Угорщину, а й вздовж усього південно-західного кордону України, утворюючи своєрідний «автомобільний пояс», то у нього варто інтегруватися, зробивши інфраструктуру прикордонної зони з боку України вікном у Європу. Щонайменше два із запланованих 18 логістичних хабів будуть утворені у безпосередній близькості до українського кордону — у м. Фенєшлітке, де в 2021 році розпочалося будівництво найбільшого у Європі інтермодального залізничного комбінованого термінала East-West Gate (<30 км від кордону) та м. Загонь (8 км до кордону). Ключовим у використанні близькості до прикордонних логістичних об’єктів в України має бути підключення до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T).
Цей напрям варто розглядати з двох позицій: Логістична складова та військова мобільність
Логістична складова. Інвестиційний пояс уздовж західного кордону України чітко співпадає з картою TEN-T, Україну ж цікавить приєднання до Середземноморського коридору цієї мережі, який з’єднує порти Альхесірас, Картахена, Валенсія, Таррагона та Барселона на Піренейському півострові з Угорщиною і практично впирається в український кордон, та півднем Франції, північною Італією, Словенією й Хорватією.
В 2024-2026 роках український уряд має намір продовжити роботу над модернізацією наявних та відкриттям нових пунктів пропуску з країнами ЄС і чому це відбувається доволі важко. Основна ціль — впровадження в таких пунктах пропуску спільного митного та прикордонного контролю з країнами-сусідами. Наразі ж на кордоні з країнами ЄС функціонує 21 автомобільний пункт пропуску. Через Угорщину йде близько 10% вантажопотоку з України, зважаючи на недостатню пропускну здатність українсько-угорського кордону
Військова мобільність (Action Plan on Military Mobility) — це ініціатива ЄС (і започаткована у 2018 році, а нова версія Плану 2.0 охоплює період 2022-2026 років), спрямована на забезпечення швидкого та безперебійного переміщення військового персоналу, матеріальних засобів і активів у межах ЄС та за межі Євросоюзу. При цьому має бути передбачена можливість таких переміщень у короткі терміни та у великих масштабах. Зважаючи на процеси євроінтеграції України та наміри вступу до НАТО це також важлива складова розбудови інфраструктури та інтеграції до мережі TEN-T. Наразі військова мобільність об’єднує 25 держав-членів ЄС (зокрема й сусідів України), а також Сполучені Штати, Канаду та Норвегію як треті країни-партнери. Російське вторгнення в Україну поставило Європу перед задачею забезпечити швидкість військових переміщень у межах ЄС для оперативного реагування на загрози чи надзвичайні ситуації, а також швидкої передачі військової допомоги.
Відповідні нормативи — військові вимоги ЄС, які керують процесом вдосконалення транспортної інфраструктури подвійного призначення приблизно на 95% ідентичні тим, що використовуються НАТО. Якщо звести до трьох переваг такої системи, то це:
– максимальне спрощення і переведення в електронну форму митних формальностей, щоб полегшити пересування військових через кордон;
– розробка цифрової системи для швидкого та безпечного обміну інформацією, що стосується військової мобільності;
– розробка об’єднаної ІТ-мережі для підвищення ефективності військової логістики через Європейське оборонне агентство.
Тож надалі напрям руху полягатиме в унормуванні вітчизняного законодавства із нормами Кодексу Шенгенських кордонів. Це дозволить зробити західний кордон нашої держави умовними.
За матеріалами Інформаційного агентства Іnfopost
www.infopost.media
04.03.2024