27 серпня 2021 року в рамках Круглого столу проекту «МОВІ», присвяченого темі «Водні шляхи та водне сполучення в Карпатському регіоні», були проведені конструктивні дискусії та змістовні презентації. Проект реалізується в рамках Програми транскордонного співробітництва ENI Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
Захід відбувся за підтримки Міжнародної Асоціацій Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» (Україна), Закарпатської обласної ради (Україна), Ради повіту Марамуреш (Румунія), Ради повіту Сату-Маре (Румунія) та самоврядного краю Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), за безпосередньої участі представників прикордонних регіонів: Брігітти Ласло, Міхаели Літе та Матея Овчіярки. Завдяки підтримці та співпраці партнерів під час заходу велась активна дискусія з цих важливих питань. Круглий стіл відбувся в режимі он-лайн.
Наталія Носа, виконавчий директор Міжнародної Асоціацій Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР», Україна, розпочала захід та надала короткий огляд поточного стану реалізації проекту MOBI. Наразі більшість стратегічно важливих питань ефективного транспортного сполучення в Карпатському регіоні вже обговорювалися партнерами та експертами проекту, велись дискусії на різні теми, а саме проблеми залізничного сполучення, повітряного сполучення, розвиток транспортних коридорів та велосипедних доріжок. Пані Наталія висловила надію, що презентації експертів та їх бачення будуть підтримані професійними установами, органами влади та самоврядування, і в подальшому будуть враховані при розробці Плану мобільності.
Брігітта Ласло, представник самоврядного краю Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина, привітала учасників та підкреслила, що тема водного сполучення має важливе значення, оскільки всі прикордонні регіони мають спільну річку, а саме річку Тиса. Тому, всі країни-партнери повинні співпрацювати у цьому питанні та разом вирішувати спільні проблеми.
Міхаела Літе, представник Ради повіту Марамуреш, Румунія, наголосила на важливості продовження роботи експертів у різних сферах розробки Плану мобільності. Тема водного сполучення є важливою для обговорення та включення до Плану мобільності, навіть, не дивлячись на те, що у повіті Марамуреш відсутній водний транспорт. Пані Міхаела висловила надію на успіх Круглого столу та побажала всім успіху.
Матей Овчіярка, керівник відділу регіонального розвитку Кошицького самоврядного краю, Словаччина, подякував партнерам за запрошення взяти участь у Круглому столі та висловив переконання, що незабаром офлайн зустрічі стануть можливими. Він підкреслив, що завдяки співпраці можна ефективно виконати цілі проекту. Транспортне сполучення у регіонах-партнерах проекту, є важливою темою, включно з автомобільним, повітряним або водним транспортом. Пан Овчіярка повідомив, що співпраця відкриє громадянам усіх регіонів-учасниць нові можливості у сфері транспорту та відпочинку, а Кошицький самоврядний край відкритий для майбутнього транскордонного співробітництва.
Микола Пігуляк, начальник Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, Україна, подякував організаторам за можливість взяти участь у проекті MOBI та наголосив на важливості залучення державних установ, пов’язаних із територіальним плануванням, до таких конференцій. Пан Пігуляк наголосив, що внутрішній водний транспорт у більшості транспортних коридорів Європи є конкурентною альтернативою та доповненням автомобільного та залізничного транспорту. Однак досі він не отримав широкого застосування в Україні. Європейський досвід показує, що за останні десятиліття річковий транспорт успішно вийшов на нові ринки, включаючи транспортування морських контейнерів у внутрішні райони країни. Його проникнення на ринки континентальних генеральних вантажів і каботажних перевезень також стає новим ваpiантом вирішення проблем у сфері розподілу вантажів, що задовольняють сучасні логістичні потреби. Далі пан Пігуляк розповів про внутрішні маршрути Європи та глибину усадки, необхідної для водного транспорту в різних частинах річки Дунай, та порівняв її з параметрами необхідними для річки Тиса поблизу міста Чоп, де глибина усадки повинна становити 1,80 м, тоді як висота мосту 5,88 м. Будівництво річкового порту в районі Загонь-Чоп закладене в офіційному документі від 2006 р. Цей порт вважається певною відправною точкою мережі водного транспорту на річці Тиса протяжністю 630 км з навігаційним періодом близько 280 днів на рік.
Пан Пігуляк представив неофіційні розробки молодих архітекторів щодо перспектив розвитку території річки Тиса з розширенням певної функціональності запланованого порту в Чопі, а також з можливістю облаштування водосховища в заплаві річки Латориця, з’єднаної каналами з Тисою. На завершення він повідомив, що зі створенням нових водних портів та маршрутів можна зменшити комунікацію між морями та покращити логістику в Європі.
Роберт Ваш, зовнішній експерт Ради самоврядного краю Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина, представив огляд мережі водних шляхів Угорщини та повідомив, що два основні водні шляхи Угорщини – це річки Дунай та Тиса. Він зосередив увагу на протяжності судноплавних шляхів у краї та на допустимих розмірах човнів на цих водних шляхах. Пан Ваш розкрив тему туристичного аспекту використання річок, а також рекреаційного використання річок. Взявши за основу модель Східної Європи, в 2020 році в Угорщині був започаткований туристичний катерний туризм для катання річкою, а також, окрім екскурсійного катання, існує каное, що є здоровою формою екологічно чистої екскурсії.
Людмила Козловська, експерт, Україна, презентувала поточний стан функціонування пунктів пропуску, які використовують водні шляхи для перетину кордону. На даний момент, в Закарпатській області є лише один пункт пропуску – «Дзвінкове – Лонья», який з’єднує та використовує водні шляхи для перетину. Існує пором, який дозволяє пасажирам та автомобілям перетинати річку Тиса з України до Угорщини та навпаки. Однак створення кількох нових поромів було заплановано в рамках Європейського інструменту сусідства, а саме «СатмарчекеТісaковровд – Бадалово-Варієво» та «Тісасентмартон – Соловка». Що стосується водного рекреаційного туризму, то на Закарпатті річка Тиса в районі пункту пропуску «Вилок – Тісабеч» активно використовується для веслування на каное. Вона також розповіла про необхідність покращення розвитку інфраструктури на прикордонних пунктах пропуску, і тому в середині вересня в Закарпатській області відбудеться виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції.
Генадій Мальцев, Адміністрація портів України, Україна, у своїй презентації поділився досвідом Адміністрації портів України участі у Дунайській програмі – проекті «ДІОНІС». Метою проекту є підтримка розумної та сталої інтеграції Дунаю у міжнародні транспортні сполучення транспортних коридорів Європейського Союзу-Центральної та Східної Європи. Для України участь у проекті стане першим кроком до повної співпраці з Європейською Комісією для залучення подальших інвестицій у розвиток українських портів на Дунаї (частка вантажних потоків становить близько 30% загального вантажопотоку у всіх країнах-членах Дунайської комісії). Пан Мальцев також висловив готовність України брати участь у спільних проектах ЄС, які в майбутньому можуть забезпечити розвиток деяких областей Одеси та інших регіонів.
Райнхольд Штадлер, експерт повітової ради Марамуреш, Румунія, представив систему водних шляхів Румунії. Водні шляхи в Румунії переважно зосереджені на півдні, вздовж Дунаю. Сьогодні на національному рівні пріоритет надається розвитку водних шляхів на річці Дунай, тоді як річка Тиса не так широко використовується для судноплавства. Тим не менш, пан Штадлер повідомив, що річка Тиса є важливою складовою зростання економіки як Румунії, так і України. Річка має потенціал для використання судноплавства у туристичних цілях, а також можливість включення річки до складу велосипедної інфраструктури Румунії.
Барбара Ковачова, Кошицький самоврядний край, Словаччина, розповіла, що Кошицький самоврядний край не має прямої компетенції у сфері управління водними ресурсами та підземними водами Словаччини, природні ресурси цілющих вод та водотоки знаходяться в управлінні Словацької Республіки. Пані Барбара розповіла про законодавство Міністерства Словаччини з питань водного господарства, яке відповідає за визначення концепції розвитку внутрішнього судноплавства, портів та водних шляхів, забезпечує розвиток та модернізацію водних шляхів відповідно до затвердженої транспортної політики, представляє Словацьку Республіку з питань внутрішнього судноплавства у взаємозв’язках з міжнародними організаціями, що працюють у сфері внутрішнього судноплавства. Вона повідомила, що Кошицький самоврядний край намагається розвивати регіон, безпосередньо контактуючи з управлінням водними ресурсами Словаччини. Кошицький самоврядний край розробив стратегічний документ- «Макет мережі велосипедних доріг», переважна більшість з яких проходить у коридорах водотоків.
Під час підведення підсумків Наталія Носа, виконавчий директор Міжнародної Асоціацій Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР», Україна, висловила подяку всім спікерам Круглого столу за інформативні професійні доповіді, та наголосила на їх стратегічній важливості. Проект «Річковий порт «Тиса» – це стратегічно важливий проект, спрямований на створення судноплавної компанії для здійснення міжнародних вантажних перевезень, який передбачає будівництво та введення в експлуатацію річкового порту на правому березі річки Тиса. Виходячи з вищевикладеного, необхідним буде створити робочу групу «Водні шляхи у Карпатському регіоні» за участю представників з Угорщини, України, Словаччини та Румунії. Пані Наталія також повідомила, що подальші зустрічі та обговорення теми «Водне сполучення» в рамках проекту «MOBI» відбудуться у жовтні 2021 року.
Прес-служба Міжнародної Асоціації МАІРР