4 жовтня 2021 року прикордонні регіони стали частиною конструктивних дискусій та експертних презентацій в рамках Круглого столу проекту MOBI на тему «Прикордонна інфраструктура та пункти пропуску», що реалізується в рамках Програми транскордонного співробітництва ENI Угорщини – Словаччини – Румунії – України 2014-2020.
Захід відбувся за підтримки Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» (Україна), Ради повіту Марамуреш (Румунія) та Ради повіту Сату-Маре (Румунія), самоврядного краю Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина) та Кошицького самоврядного краю (Словаччина), за безпосередньої участі представників прикордонних регіонів: Крістіни Штерн, Брігітти Ласло, Міхаели Літе та Домініки Ковачової. Завдяки підтримці та співпраці з боку партнерів під час заходу було проведено активну дискусію щодо такого важливого питання, як «Прикордонна інфраструктура та пункти пропуску». Круглий стіл відбувся в он-лайн режимі.
Зустріч було розпочато вітальними словами Крістіни Штерн, повіт Сату-Маре (Румунія), Міхаели Ліце, Рада повіту Марамуреш (Румунія), Брігітти Ласло, Рада регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), Домініки Ковачової, Кошицький самоврядний край (Словаччина) та Наталії Носи, виконавчий директор Міжнародної Асоціації Інституцій регіонального розвитку «МАІРР» (Україна).
Наталія Носа, виконавчий директор Міжнародної Асоціацій Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР», Україна, зазначила, що в рамках проекту «МОВІ» вже було проведено 4 Круглі столи, і тому Круглий стіл присвячений темі «Прикордонна інфраструктура та пункти пропуску» стане останнім. Наталія також надала короткий огляд попередніх проведених Круглих столів:
26.11.2020 – стартова зустріч в Ужгороді за ініціативою Міжнародної Асоціації Інституцій регіонального розвитку «МАІРР»;
28.01.2021 – Партнерська зустріч ініційована регіоном Саболч – Сатмар – Берег, Угорщина;
25.02.2021 – Круглий стіл «MOBI – Авіація в Карпатському регіоні» в Румунії, Марамуреш;
15.04.2021 – Круглий стіл «MOBI – Транспортні коридори та велодоріжки», ініційований Кошицьким самоврядним краєм, Словаччина;
15.06.2021 – Круглий стіл «Фінансові та операційні інструменти», ініційований Міжнародною Асоціацією Інституцій регіонального розвитку «МАІРР»;
27.08.2021 – Круглий стіл «Водні шляхи та водне сполучення у Карпатському регіоні» ініційований Україною;
04.10.2021 – Круглий стіл «Прикордонна інфраструктура та прикордонні пункти пропуску», ініційований Україною – сьогоднішня подія.
Людмила Козловська, експерт, Україна, представила поточну ситуацію розвитку інфраструктури пунктів пропуску. За даними Державної митної служби, в Україні функціонують 74 міжнародні прикордонні пункти пропуску. Усі вони потребують переобладнання, і згідно з Планом заходів щодо облаштування транскордонних пунктів пропуску, 30 з них планується оновити за період 2021-2023 років. Крім того, планується будівництво 5 нових пунктів пропуску, 2 з них у Закарпатській області: «Дійда – Берегдароц» та «Біла Церква – Сігету Мармацієй». Вона також надала дані щодо Стратегії інтегрованого управління кордонами. В рамках цієї стратегії очікується оптимізація процедур прикордонного контролю із забезпеченням належного рівня безпеки, запровадження механізму координації діяльності суб’єктів інтегрованого управління кордонами, що забезпечить належну співпрацю, оперативне реагування на порушення на державному кордоні за межами пунктів пропуску тощо. Пані Людмила дійшла висновку, що є потреба в сучасних пунктах пропуску, проте спочатку необхідно замінити вже існуючих систем на сучасні (тобто систему зчитування номерів, вагові комплекси, стаціонарні системи сканування транспортних засобів тощо). Для цього на період до 2022 року українським урядом заплановано залучення понад 145 мільйонів євро.
Микола Пігуляк, начальник Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, Україна, привітав учасників Круглого столу та представив позицію ОДА з питань прикордонної інфраструктури. В Україні існує відповідна регіональна політика до якої долучена Обласна державна адміністрація, яка тримає на постійному контролі питання планування кордонів та транскордонного співробітництва. Пан Пігуляк наголосив, що в Україні відбулася адміністративно-територіальна реформа, тому пункти переходу плануються та фіксуються на рівні місцевих територіальних громад. Прикладом є Білоцерківський перехід, який планується спільно з Солотвинською територіальною громадою. Крім того, громади планують свої території згідно регіонального планувального документу, тобто комплексного плану просторового планування території громади. Пан Пігуляк також додав, що метою його доповіді є запевнити, що Обласна державна адміністрація та регіональна влада тримає на контролі планування місцевими територіальними громадами, забезпечує врахування всіх міжнародних договорів і різного роду домовленостей у вигляді державних інтересів, які надаються при плануванні на місцевому рівні.
Зіновій Бройде, к.т.н., старший науковий співробітник, член-кореспондент УЕАН, радник голови Чернівецької обласної державної адміністрації, Україна, виступив з доповіддю на тему пунктів пропуску між Чернівецькою областю та Румунією. Справа в тому, що на понад 300 км українсько-румунського кордону функціонує лише декілька пунктів пропуску. Раніше на даному відрізку було 9 пунктів переходу, проте сьогодні функціонує лише 1. Така ситуація склалась через те, що вони не відповідають Шенгенським вимогами і підлягають реконструкції, і хоча реконструкція була узгоджена з румунської сторони, а можливість подальших змін була проголошена програмою Україна-Румунія-Молдова, будівництво цих пунктів пропуску досі не завершено. Крім того, є нові проекти, які передбачають будівництво нових пунктів пропуску, таких як «Руська – Ульма», «Ізвоареле-Сучевей-Шепіт» з містами Івано-Франківськ і Чернівці з української сторони та Сучава і Марамуреш з румунської сторони. Пан Бройде також коротко представив питання транспортних коридорів для вантажних перевезень та пасажиропотоків.
З моменту здобуття Україною незалежності та встановлення Дунайської співпраці з сусідами було наголошено, що існують спільні історичні шляхи розвитку всієї комунікаційної системи в Карпатах, а також багато можливостей їх відновлення. Відповідаючи сучасним викликам нової транс’європейської транспортної мережі TEN-T та залізничного вантажного коридору, очевидно, що можливість швидкого перетину Карпат зробила його дуже важливим інструментом для вантажопотоків. Пан Бройде додав, що під егідою «Зеленої угоди» та майбутнього бачення транспортного сполучення існують можливості для будівництва магістралі протяжністю 1520 км для вантажних перевезень із/в/через Угорщину, Словаччину, Україну, Румунію, Польщу, Молдову, інтегровану з сусіднім залізницями країн ЄС.
Роберт Ваш, зовнішній експерт Ради самоврядного краю Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина, надав огляд прикордонної інфраструктури в повіті Саболч-Сатмар-Берег і зазначив, що основними пасажирськими пунктами перетину кордону є «Загонь – Чоп», «Дзвінкове – Лонья», «Косино-Барабаш», «Тісабеч-Вилок», «Лужанка – Берегшурань» (на українсько-угорському кордоні) та «Ченгершімо-Пете», «Ченгер – Оварі», «Валай-Урзічень» (на угорсько-румунському кордоні). Крім того, в краї є три залізничні пункти пропуску через кордон: «Загонь – Чоп», Еперєшке та Тіборсалаш. Увагу далі було зосереджено на проблемах автомагістралей та шосе. Пан Ваш зазначив, що найближчим часом планується вивести одне шосе та дві автомагістралі в краї до кордону, що підвищить рівень міжнародної мобільності та сприятиме вільному переміщенню робочої сили та міжнародному туризму.
Рейнхольд Штадлер, експерт повітової ради Марамуреш, Румунія, представив транскордонну систему повіту Марамуреш. Довжина кордону в повіті Марамуреш становить 164 км, який здебільшого утворений водоймами, або оточений лісовими/гірськими масивами. В повіті є 3 пункти пропуску через кордон – «Солотвино – Сігету-Мармацієй» , «Тересва – Кампулунг ла Тиса» та «Ділове – Валя Вишеулуй». Пан Штадлер зазначив, що основні вантажно-пасажирські потоки йдуть у напрямку схід-захід (Бая-Маре, Сату-Маре). Ці зв’язки досить міцні, тоді як зв’язки між Бая-Маре та Сігету-Мармацієй досить слабкі. Він також наголосив, що транскордонні залізничні сполучення мають стратегічне значення.
Наразі між Бая-Маре та українськими містами немає прямого залізничного сполучення, є лише залізнична лінія з Сігету-Мармацієй. У майбутньому планується створити нове сполучення між Русь Поляни та Шибене, міст між Сігету-Мармацієй та Білою Церквою, а також 2 нові переходи, поблизу міст П’ятра та Малий Тячів, які є надзвичайно важливими для вантажно-пасажирських потоків.
Іонуц Мілітару, експерт, повіт Сату-Маре, Румунія, представив огляд прикордонної інфраструктури повіту Сату-Маре та зазначив, що в повіті є багато пунктів пропуску через кордон. Пан Мілітару поділився даними щодо кількості осіб, які перетнули відповідний пункт пропуску. Згідно з даними, прикордонний пункт «Патеа» може впоратись з більшою кількістю пасажиропотоку. Потім він зосередився на питанні залізничного сполучення. Детальний аналіз залізничного транспорту показав, що кількість пасажирів зменшується через умови в потягах та інфраструктуру на румунських залізницях.
Крім того ширина колії між Україною та Румунією відрізняється. Україна використовує 1,520 мм, а Румунія – 1,435 мм. Це робить перетин кордону потягом довготривалим. Пан Мілітару також представив свій SWOT-аналіз транскордонної інфраструктури в Румунії, що включає аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз інфраструктури на румунському кордоні.
Олександр Кіш, експерт, Служба автомобільних доріг в Закарпатській області, Україна, привітав учасників та повідомив, що Закарпатська область розробила кілька планів щодо відкриття нових прикордонних пунктів пропуску в області, а також планів з реконструкції вже існуючих. Потім він зосередився на питанні перспективних пунктів пропуску, одним з таких є пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош» на кордоні з Угорщиною, який з української сторони сполучений з міжнародною автомагістраллю М26 та прикордонним пунктом пропуску «Вилок – Неветленфалу – Дяково».
Ділянка дороги довжиною 11,3 кілометра веде безпосередньо до пункту пропуску «Велика Паладь», і в майбутньому є можливість відкрити новий перехід у селах Велика Паладь та Мала Паладь з угорської сторони. У разі його відкриття існують також перспективи облаштування велосипедної дороги. Пан Кіш також додав, що наявний нині пункт пропуску з Румунією – «Соломоново – Сігету-Мармацієй» не відповідає сучасним вимогам і потребує реконструкції. Тим не менш, є перспективний план розвитку кордону з Румунією – «Біла Церква – Сігету-Мармацієй», тому, якщо необхідний документ між урядами Румунії та України буде підписаний, можна буде відкрити новий пункт пропуску.
Золтан Ковач, університет Ньїредьгаза, експерт з регіону Саболч-Сатмар-Берег, Угорщина, зазначив, що пріоритетною метою уряду є розвиток транспортної інфраструктури. У регіоні Саболч-Сатмар-Берег є дві території, які беруть участь у проекті «MOBI» – пункт перетину кордону «Тісабеч-Вилок» та пункт перетину кордону поблизу населеного пункту Берегдароц. Між Угорщиною та Україною є п’ять пунктів перетину кордону автомобілем, які працюють цілодобово, без вихідних. Тісабеч є одним із них, тоді як біля селища Берегдароц знаходиться дуже важлива дорога, яка з’єднує захід і схід країни. Пан Ковач зазначив, що розбудова дороги, що веде від кордону до селища Берегдароц, є надзвичайно важливою і надасть величезні можливості не лише для регіону Саболч-Сатмар-Берег, а й для Закарпатської області, повіту Сату-Маре тощо. Він також наголосив, що наразі планується нова автомагістраль, яка вестиме до кордону країни, і після завершення будівництва буде відкрито новий пункт перетину кордону між Угорщиною та Україною.
Під час підведення підсумків, Наталія Носа, виконавчий директор Міжнародної Асоціацій Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР», Україна, подякувала всім експертам та партнерам за їх участь та професійні презентації, які мають велику інформативну цінність, будуть включені до базових досліджень та є дуже важливими для реалізації проекту. Вона наголосила, що це останній Круглий стіл у рамках проекту «MOBI», а також те, що на основі презентацій і базових досліджень після зустрічі, яка відбудеться 11 листопада команда «MOBI» починає роботу над розробкою Плану мобільності за попередньо узгодженою структурою.
Прес-центр міжнародної Асоціації «МАІРР»