28 січня 2021 року відбулася Робоча зустріч у рамках Першої партнерської зустрічі в Угорщині проекту «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» (МОВІ), що виконується за фінансової підтримки Програми ENI СВС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
Метою проекту є створення стійкої платформи для ефективної транскордонної мобільності людей та товарів шляхом вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури, посилення співпраці між органами самоврядування та професійними організаціями, діяльність яких впливає на розвиток транспортних сполучень у прикордонних регіонах України, Угорщини, Словаччини та Румунії. Проектом передбачено розробку спільного Плану мобільності, який синхронізуватиме регіональні плани кожного прикордонного регіону в сфері транспортної та прикордонної інфраструктури, розвитку міжнародних транспортних коридорів, залізничного сполучення, міжнародного авіаційного сполучення, тощо.
Зустріч відбувалась за ініціативою Самоврядування регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), у комбінованому режимі поєднання зустрічі українських партнерів та експертів у студії та відео-конференційного підключення з Угорщини, Словаччини, Румунії, України. На зустрічі були присутні представники всіх партнерських організацій проекту (МОВІ), а саме: представники Самоврядування регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), Кошицького самоврядного краю (Словаччина), Ради Повіту Марамуреш (Румунія), Територіальної адміністративної одиниці повіту Сату-Маре (Румунія), Служби автомобільних доріг у Закарпатській області (Україна) та Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» (Україна).
Три панельні дискусії були присвячені таким питанням:
- Регіональне планування та розвиток транспортних сполучень
- Залізничне сполучення у Карпатському регіоні
- Авіаційне сполучення у Карпатському регіоні.
Учасників привітали Шестак Оскар, Голова Загальних зборів регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина) та Олексій Петров, Голова Закарпатської обласної ради (Україна).
Шестак Оскар, голова загальних зборів регіону Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), у своєму вітальному виступу підкреслив, що ідея цього проекту була сформульована чотири роки тому назад разом з українськими партнерами. Саме тоді розпочались переговори і з нинішніми партнерами щодо розробки проекту та визначення його цілей, саме у будівлі органу місцевого самоврядування регіону Саболч-Сатмар-Берег у м.Ніредьгаза. Він відзначив, що місцеве самоврядування реалізує низку міжнародних проектів та радий мати декілька проектів з однаковим складом партнерів. Кілька років тому, в рамках проекту ЄІСП спільно розроблена Стратегія Карпатського Єврорегіону 2020, яка пріоритетною метою має мобільність та сумісність кордонів. Конкурентоспроможність країни або регіону, в основному визначаються через доступність і розвиток інфраструктури. Важливо , щоб всі існуючі автомагістралі до кордону, створювали торгові маршрути у Європейському Союзі і вцілому, на європейському континенті були більш сумісними і швидкими, а також задовольняли потреби вантажного, автомобільного транспорту та мобільності населення. Найважливішими транспортними інвестиціями Угорщини, які будуть завершені в 2021 році є елементи транспортного коридору швидкісної дороги Віа Карпатія, що з’єднує країни Центральної та Східної Європи і Угорщина першою побудує її на своїй території, а також інвестиції найбільшого інтермодального терміналу в Європі у м. Фенішлітка.
Олексій Петров, голова Закарпатської обласної ради (Україна), подякував Шестаку Оскару, голові загальних зборів регіону Саболч-Сатмар-Берег за організацію зустрічі, привітав колег з України, Словаччини, Угорщини та Румунії та відзначив важливість транспортного потенціалу як для України, так і для Закарпаття в цілому. Ним було наголошено, що в минулому році Закарпатська обласна рада узгодила Стратегію регіонального розвитку, де основну увагу було акцентовано на розвиток транзитного та туристичного потенціалів Закарпатської області. Держава та обласна влада прикладають багато зусиль для реалізації Стратегії. Серед усіх областей України, Закарпатська область побудувала найбільше всього автомобільних доріг, більше того, область серйозно просунулась в напрямку формування документів для виділення землі та початку побудови міжнародних пунктів пропуску. Насамперед мова йде про два міжнародні пункти пропуску, які відзначені в міжурядових угодах: Дийда (Україна) – Берегдароц (Угорщина), де разом з угорськими партнерами відбувається будівництво п’ятого пан’європейського транспортного коридору, а також міжнародний пункт пропуску Біла Церква (Україна) – Сігету-Мармацієі (Румунія) та ін.
В якості ще одного нового елемента мобільності, в рамках проекту буде побудовано дільницю велосипедної доріжки довжиною 4.35 км на дільниці Тисабекені-Тисапетерфалово і незабаром розпочнеться планування можливостей розвитку повітряного транспорту і нові підходи до польотів малої авіації у рамках чергового переможного проекту за фінансової підтримки Програми ENI СВС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 «Карпатська мала авіація – нові підходи до мобільності людей та товарів у Карпатському регіоні». Переконаний, що стратегія має велике значення, якщо її елементи реалізуються у конкретних проектах.
Наталія Носа, координатор проекту та керівник Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвитку «МАІРР» (Україна) презентувала основні завдання та заходи проекту «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» (МОВІ), який передбачає створення стійкої платформи для ефективної транскордонної мобільності людей та товарів шляхом вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури, посилення співпраці між органами самоврядування та професійними організаціями, діяльність яких впливає на розвиток транспортних сполучень у прикордонних регіонах України, Угорщини, Словаччини та Румунії.
Проектом передбачено розробку спільного Плану мобільності, який синхронізуватиме регіональні плани кожного прикордонного регіону в сфері транспортної та прикордонної інфраструктури, розвитку міжнародних транспортних коридорів, залізничного сполучення, міжнародного авіаційного сполучення, тощо.
Структуру Спільного Плану мобільності розроблено та поширено серед зацікавлених груп для отримання експертних рекомендації, розпочата робота щодо вивченню поточної ситуації та визначення локацій розвитку транспортних мереж та транспортних хабів у прикордонних регіонах.
Наразі розпочинається низка тематичних дискусій щодо розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури, залізничного та авіасполучення у Карпатському регіоні. У подальшому заплановано також підняти питання можливостей водного сполучення, створення річкового порту на ділянці Верхньої Тиси.
Перша сесія партнерської зустрічі була присвячена регіональному плануванню в сфері розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури. По даному питанню виступили:
Тімеа Надь та Золтан Ковач, експерти з регіону Саболч-Сатмар-Берег, розкрили основні аспекти регіонального планування в сфері розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури в регіоні Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина). що інфраструктура – це один з найбільш ефективних інструментів регіонального розвитку. Основною метою в цій галузі є підвищення якості та конкурентоспроможності шляхів сполучення. Регіони з розвиненою інфраструктурою стали дуже важливими сьогодні. Саме на такі регіони падає вибір великого бізнесу та великого капіталу. Наявність розвиненої інфраструктури пояснює економічну диференціацію різних регіонів країни. Найбільш важливим технічним елементом інфраструктури для територіального планування є транспортна система.
Оскільки реалізація синергії може добре контролюватися в разі технічної інфраструктури, то можна підкреслити, що вона стала найбільш впливовим фактором у соціально-економічному житті. Наприклад, автобани, забезпечуючи велику просторову мобільність для економічної діяльності, є важливими факторами залучення бізнес-інвестицій.
Розвиток транспортних мереж – один з основних драйверів регіонального розвитку. Регіональна доступність сьогодні є одним з найважливіших факторів економічного регулювання. Для розвитку регіону вкрай важливо створити умови для сучасного пасажирського сполучення та перевезення вантажів в усіх галузях транспорту. Прямий ефект від розвитку інфраструктури обумовлений мультиплікативним ефектом в багатьох аспектах соціального та економічного життя. Є кілька підходів до дослідження інфраструктури. Один із них горизонтальний, інший -секторальний. Горизонтальний підхід означає, що розвиток транспортної інфраструктури не є самоціллю, а значить метою економічного розвитку. Акценти секторального підходу означають, що інфраструктура впливає на всі сектори економіки.
У той же час інфраструктура територій і населених пунктів визначає соціально-економічну ситуацію, напрямки, можливості та обмеження розвитку.
Протяжність державних доріг в регіоні Саболч-Сатмар-Берег постійно збільшується і в 2019 року наблизилася до 2500 км. Протяжність магістральних доріг першого і другого порядку в період з 2005 по 2020 рік суттєво не змінилася. У 2016 році була побудована міжрегіональна ділянка автомагістралі, а її протяжність в межах регіону становить 83 км. Протяжність велосипедних доріжок стабільно розширюється з 2007 року і становить близько 3500 км в 2019 році
Одним з пріоритетів угорського уряду є розвиток транспортної інфраструктури. Мета – до 2030 забезпечити можливість кожному подорожуючому та мешканцю виїхати на швидкісні дороги – автобами протягом 30 хв. У цьому блоці є 2 національні пріоритетні цілі:
1) Міста із регіональним статусом в Угорщині (загалом 23) повинні мати пряме сполучення із автобаном. 18 міст із статусом округу вже мають пряме сполучення з мережею автомобільних доріг, включаючи Ніредьгазу, а кілька міст приєдналися до мережі автострад з моменту оголошення стратегії: Сомбатхей, Бекешчаба, Егер та Сольнок.
2) Продовження автострад до національних кордонів. У регіоні Саболч-Сатмар-Берег кінець автомагістралі М3 знаходиться поблизу міста Вашарошнамень, тому існує можливість продовження автомагістралі до кордонів України та Румунії.
Наступні проекти розбудови автомагістралей є надзвичайно важливими:
– розбудова М3, яка включає швидкісну дорогу, 1 міст через Тису, місця для відпочинку, пункт пропуску через угорсько – український кордон.
– проектування та будівництво автомагістралі М49 (з’єднання автостради М3 із М49 та складається з 2-х ділянок)
– планування та будівництво траси М34. На даний час автомобільне перевезення вантажів між Угорщинаою та Україною можливе через пункт пропуску Загонь – Чоп. Існує необхідність під’єднання дорожньої інфраструктури для використання М34 на повну потужність.
У будь-якому випадку продовження М3 до кордонів України та Румунії має перетнути річку Тиса, і ми добре знаємо, що будівництво мосту завжди є великими інвестиціями. Завдяки цьому будівництво цього сектору М3 очікується дороговартісним. Якщо ділянка буде побудована – ця автомагістраль стане четвертою автомагістраллю, яка досягне межі країни.
Наразі планується розширення M3, точний час початку будівництва поки що невизначений. Основні особливості: проїжджа частина – 2х2 смуги (автодорога без зупинки, але може бути перебудована в автостраду), 1 міст через Тису, 1 просте місце для відпочинку з кожного боку, 1 пункт пропуску через кордон. Попередні строки будівництва – 37 міс.
Наступний проект – проектування та будівництво автомагістралі М49. Мета полягає в тому, щоб з’єднати автостраду M3 із M49 біля сіл Ер та Ярмі.
Будівництво буде складатися з двох ділянок: перший – від автомагістралі M3 до села Екерітуфюльпеш (25 км) і від села Екерітуфюльпеш до села Ченгер (пункт пропуску через кордон) (20 км). Будівництво обох ділянок зараз знаходиться на стадії планування. Основні особливості: проїжджа частина – 2х2 смуги руху, 4 мости (над залізничними та іншими шляхами), по 1 простому місця відпочинку з кожного боку, 1 пункт пропуску через кордон та дві станції заміру ваги. На даний момент відсутня інформація про початок будівництва.
Планування та будівництво траси М34. В даний час автомобільне перевезення вантажів між Угорщиною та Україною можливе через пункт пропуску Загонь-Чоп. Існуюча транспортна дорожня інфраструктура в обох країнах спроектована. Поки не буде під’єднана дорожня інфраструктура, M34 не зможе бути використана на повну потужність. Будівництво ділянки М34 знаходиться на стадії підготовки, час початку будівництва – 2023 рік. Основні особливості: протяжність – 36 км, проїжджа частина – 2х2 смуги руху, 17 нових мостів над колією та іншими шляхами і по 1 простому місцю відпочинку з кожного боку.
Наступний важливий проект – будівництво інтермодального терміналу East West Gate в Фейнєшлітке. Термінал знаходиться на стадії будівництва та буде відігравати роль воріт в новий Шовковий шлях. Основні технічні параметри:
Територія терміналу – 85 га, максимальна пропускна здатність – 1 мільйон одиниць в двадцятифутовому еквіваленті, довжина залізничних кранових шляхів – 850 м, термінал буде придатний для прийому комплектних поїздів довжиною 740 м. Основне завдання терміналу – з’єднати залізницю європейського стандарту із залізницею радянського стандарту, а також залізницю з автомобільною дорогою.
Крани будуть здатні обробляти 45-дюймові контейнери, по-друге, крани зможуть оперувати підйомними та непідйомними напівпричепами. По-третє, термінал буде мати 4 мобільних контейнеровози, 5 тягачів і 10 причепів. Програмне забезпечення терміналу зможе підключатися до клієнтів в режимі онлайн (5G). Загальна вартість інвестицій складає 62 мільйони євро.
Університет Ніредьгази уклав угоду з East West Gate, тому в майбутньому він зможе готувати логістів.
Термінал використовуватиме систему NiKRASA, (непідйомні напівпричепи можуть бути підняті). Це буде найбільший та найсучасніший наземний термінал в Європі, який використовує зміну колісних пар для колій різного стандарту.
Едуард Маляр, Директор Департаменту інфраструктури, розвитку і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення та житлово-комунального господарства Закарпатської ОДА (Україна) представив можливості регіонального планування в сфері розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури; Едуард Маляр відзначив, що остання зустріч двох Міністрів закордонних справ України та Угорщини затвердила в якості пріоритету побудову 5 пан’європейського транспортного коридору від Трієста та Любляни, який з’єднається з трасою М03 на майбутньому міжнародному пункту пропуску, який буде збудований неподалік населеного пункту Дийда (Закарпаття) – Берегдароц (Угорщина). На сьогоднішній день Службою автомобільних доріг в Закарпатській області розробляється відповідна проектна документація щодо будівництва вказаної вище дороги з виходом на трасу Київ-Чоп М08. Безпосередньо головою держави паном президентом Зеленським було визначено пріоритети розвитку прикордонної інфраструктури, насамперед, міжнародний пункт пропуску який має бути побудований в населеному пункті Біла Церква Сігету-Мармацієі з боку Румунії. Цей пункт пропуску з’єднає основні магістралі України, такі як М09 та D18 зі сторони Румунії. Таким чином, основні транспортні потоки наразі йдуть через міжнародний пункт пропуску Чоп – Загонь, який є перевантаженим, а максимальна кількість фур створює величезні черги. Після завершення будівництва вказаного об’єкту частина фур буде спрямовуватися через румунський кордон на пункту пропуску «Біла Церква – Сігету-Мармацієі». Відповідно до проекту колег з румунського боку заплановано будівництво чотирьохполосного мосту через ріку Тиса. На рівні Укравтодору вже запроектована відповідна передпроектна документація будівництва автомобільної дороги до пункту пропуску. Загалом, дані питання знаходяться на контролі Міністерства закордонних справ України, а також Державної фіскальної служби України.
Євген Лукша, координатор проекту GreenWheels (Україна), розкрив основні тенденції розвитку електромобільного транспорту в плануванні транскордонної транспортної інфраструктури у контексті проекту GreenWheels. На прикладі проекту Green Wheels можна визначити, як саме налагодити співпрацю. Метою проекту Green Wheels є створення сприятливих умов для зростання транскордонної мобільності екологічно чистого та дружнього до довкілля транспорту, тобто електромобілів. Даний проект фокусується на стику різних секторів діяльності, зокрема його вплив передбачається як в інфраструктурному компоненті (через пристосування транспортної інфраструктури до потреб електромобільного транспорту). Також, мова йде кліматичні впливи, які стосуються зменшення шкідливих викидів від рухомих джерел. Більше того, електромобільна сфера означає переорієнтування цілого сектору економіки, так як це – створення нових робочих місць, а також нових промислових потужностей, які широко застосовуються для інноваційного розвитку. На даний момент можна зафіксувати, що розвиток більше носить стихійний характер.
В рамках проекту будуь досліджені ринки, будуються підзарядні станції, створюється електрозарядий хаб «Green Wheels» на українській стороні з технологією Zero emission – зарядки від джерел альтернативної енергетики, в даному випадку – сонячних електростанцій. Відбувається інформування громадськості, налагоджується партнерство, а також сприяється просторовому плануванню міст Словаччини, Угорщини та Закарпаття.
Василь Маркович, представник Служби автомобільних доріг Закарпатської області (Україна), у своєму виступі розповів про особливості розробки техніко-економічних обґрунтувань локацій розвитку транспортних сполучень в Закарпатській області.
Закарпатська область унікальною областю. Вона знаходиться на самому заході України і межує з чотирма країнами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Із Польщею наявна ділянка 30 кілометрів кордону, із Словаччиною – близько 100 кілометрів, із Угорщиною – 200 км, із Румунією – приблизно 200 км. Сьогодні в Закарпатській області функціонує 10 пунктів пропуску: три із Словаччиною, п’ять з Угорщиною, та два з Румунією. З них 3 є вантажними: Ужгород – Верхнє Німецьке, Чоп – Загонь та Дяково – Халмеу. В цілому мережа Закарпатської області разом із дорогами загального користування становить приблизно 12 тисяч км, доріг державного значення – 928 км, доріг місцевого значення – 2500 км., муніципальні та інші дороги становлять решту. Враховуючи, що за рекомендаціями Європейського Союзу пункти пропуску повинні розташовуватися від 7 до 15 км один від одного, у техніко-економічних обґрунтуваннях розглядаються варіанти розвитку мережі пунктів пропуску для того, щоб створювати можливість для відкриття нових пунктів пропуску.
Враховуючи наявні три пункти пропуску з Словаччиною, розглядаються відкриття ще трьох пунктів пропуску: Уліч – Забродь, Сторожниця – Загор та Соломоново – Чієрна над Тисою. Відкриття наведених вище пунктів пропуску обговорюється в ході міжурядових переговорів. Завданням Служби автомобільних доріг та подібних міжнародних проектів є надати обґрунтування, яким чином відкриття пунктів пропуску буде сприяти розвитку економіки в цілому. Наявні також напрацювання стосовно відкриття нових пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною. Наразі розглядається можливість відкриття пункту пропуску Велика Паладь – Мала Паладь.
В проекті «Сучасна прикордонна інфраструктура – успішний Карпатський регіон» (МОВІ) здійснюється мала інфраструктурна частина – реконструкція велосипедної доріжки Тиссабейкень – Пийтерфолво, що веде до та з прикордонного пункту пропуску Угорщини та України «Тісабеч ( Угорщина) – Вилок ( Україна), у напрямку пункту перетину кордону «Кішпаладь ( Угорщина) – Велика Паладь ( Україна). Цю ділянку дороги потрібно реконструювати, щоб забезпечити кругову велосипедну доріжку. Проект реконструкції велосипедних доріжок розпочався ще у 2012 році в рамках програми “Велосипед без кордонів”. Була побудована ділянка велосипедної доріжки в сторону КПП Вилок-Неветленфолу, і якщо в рамках даного проекту буде побудовано 5 км велодоріжки, то залишиться збудувати ще 12 км велодоріжки до КПП Петрово-Велика Паладь. Завдяки цьому відбудеться влиття велосипедних доріжок Закарпатської області у мережу велосипедних доріжок Угорщини. Також на розгляді варіанти будівництва інших велодоріжок.
Василь Маркович також поінформував про розробку техніко-економічних обґрунтувань наступних локації, які визначені з української сторони:
- Ділянка з’єднання автомагістралі Кошице – Мукачево в районі пункту перепуску Загор (Словаччина) – Сторожниця (Україна)
- Ділянка автомобільної дороги Уліч – Забрідь (Словаччина), та / або
- Ділянка автомобільної дороги у напрямку угорського кордону між населеними пунктами Велика Паладь (Україна) та Мала Паладь (Угорщина).
Крім того, розробляються техніко-економічні обгрунтування на будівництво ще 2-х локацій у Словаччині та 2-х локацій в Угорщині. Такі проекти, як МОBI мають стратегічно важливе значення для планувіання та розвитку транспортної інфраструктури по обидві сторони кордону.
Перша сесія була завершена дискусіями щодо необхідності консолідації дій на рівні органів влади та самоврядування, професійних інституцій та експертних груп по різні сторони кордону Угорщини, Словаччини, Румунії та України щодо реконструкції існуючих та розбудови нових пунктів пропуску, міжнародних транспортних магістралей, туристичних шляхів та велосипедних доріжок, що ведуть до та з прикордонних пунктів пропуску (існуючих та перспективних) у Карпатському регіоні.
На наступних сесіях розглядалися питання залізничного сполучення та авіасполучення про що просимо ознайомитися у частинах 2-3.
Прес-центр Міжнародної асоціації «МАІРР»